22 вересня 2021

До 33 років я постійно шукала себе

Аліна Долініна
Засновниця бренду smart валіз Have A Rest

До 33 років я постійно шукала себе, не знала чим мені займатись, у чому моє призвання. Є люди, які в 20 чітко розуміють чого вони хочуть у мене цього не було. Я постійно себе порівнювала, але, на жаль, не могла знайти себе. А потім вирішила приклади інших трансформувати у свою мотивацію, бо тільки так можна рухатись в правильному руслі. Уміти заздрість трансформувати в мотивацію – це круто. Бо ойкати, що вже всі до 30 себе знайшли, зробили бізнеси, а я тільки двох дітей народила, на шиї в чоловіка – то не варіант. 

Моя історія і історія мого бізнесу складаються з кількох ключових моментів пошуку себе. Я спершу мріяла зустріти і полюбити, щоб у мене була взаємна любов і міцна сім’я, і самореалізуватися. Я довгий час працювала в одному з найбільших агрохолдингів. Починала там секретарем, потім перейшла у відділ маркетингу. Зустріла свого чоловіка і пішла у декрет. Перші 1,5 роки я насолоджувалась материнством і сім’єю. Одна з моїх мрій здійснились. Але я дивилась на своїх подружок, які мене надихали, і мені також хотілось якось себе реалізувати. Я ще не знала як, в якій сфері, але я захоплювалась молодими дівчатами, які не бояться, створюють щось нове, класне, надихають, допомагають. І мені також хотілося створити щось таке, що повністю відповідає моєму смаку, баченню, що буде вражати, дарувати емоції.

Звісно я не одразу зрозуміла що це має бути. Почалося все з того, що у декреті я допомагала чоловіку по маркетингу. У нього було і досі є виробництво рюкзаків і чемоданів. Я завела інстаграм-сторінку його бренду і почала займатися просуванням. Почала переписуватися з блогерами, лідерами думок, і коли вони обирали продукти – я запам’ятовувала які саме це речі, що іх найбільше цікавить. Так я почала вивчати аудиторію, розуміти їхні смаки і запити. Потім ми з подругами поїхали в Амстердам і зіштовхнулись з перевісом валізок в аеропорту. Після шопінгу ми все перекладали з чемодана в чемодан, і я подумала – класно, якби у валізках були ваги. Це відклалось в голові. Ще звертала увагу, що люди в аеропорту часто шукають де зарядити телефон. Але до своїх смарт-валізок я прийшла не одразу.

Після народження другої дитини ми з чоловіком приєднались до FBN Україна  – це асоціація сімейних бізнесів. Там ми знайомились з іншими людьми, де усі були з дітьми і  розповідали, як хочуть передати справу наступним поколінням.  Там було таке коло, де всі по черзі розповідали про свої мрії. І коли черга дійшла до мене – треба було розповісти про три речі, які я досягнула за рік. А у мене крім того, що я народила – все. І я така кажу: «Ви знаєте, я цього року стала мамою» – мені всі хлопають. І я продовжую «а взагалі я цього року планую з чоловіком поїхати на профільну виставку валізок і вибрати продукт, з яким я зроблю преміальний бренд». Чого я це сказала – поняття не маю. Зі страху мабуть. І коли я насправді запустила цей проект, через рік я згадала, що все, що я тоді озвучила – здійснилося. Ми поїхали на виставку, я все фотографувала, дивилась на кольори, знайшла і ваги, і павербенки, і навіть дизайнера, з яким давно хотіла попрацювати. Тоді я чітко зрозуміла, що хочу запускати проект пов’язаний з подорожами, аксесуари для подорожей, і кажу: «Малюємо брендинг!» Потім я довго не могла придумати назви. Ходила у роздумах і через місяць проснулась зранку і кажу чоловіку: «Have a rest!». Ось так з’явилась назва бренду!

Це такі маленькі пункти, коли ти не завжди знаєш куди ти йдеш. 

Ще 10 років тому, коли ми познайомились з чоловіком, я дізналась, що у нього своє виробництво чемоданів. І коли ми вперше полетіли з ним на відпочинок – у мене ще тоді зародилась мрія, щоб на багажній стрічці були тільки наші чемодани. Звісно, що бізнес мого чоловіка дуже сильно повпливав на мій вибір. Просто тоді я не знала, що це будуть мої чемодани. Бо у Єгора більш масовий продукт, і він ніколи не займався маркетингом. Він у бізнесі вже 20 років, ще коли усі товари закуповувались оптом. Але він одразу підтримав мою ідею, щоб я сконцентрувалась на своєму проекті з окремим брендом , де будуть запити не масові, а де буде проявлятись відчуття мого смаку і мого сприйняття. 

Він бачив, що у мене є запал і за що не візьмусь – у всьому є результат. Я маркетолог і я знаю як це робити. Це приносить кошти нашій сім’ї, і йому хотілось мене підтримати. Бізнес-план у нас був усний. Він запитав – скільки коштів ти хочеш витрачати на маркетинг? Я кажу – стільки. Він –  значить ти повинна продавати на мільйон. Я кажу – зрозуміла! І я йду до цієї цілі. Він мене підтримав. Це не було так «займись чимось».

Зараз я згадую усі свої сумніви, тоді, коли мені було 33 роки. Це такий вже свідомий вік, але тоді зрозуміла куди і в якому напрямку мені рухатись. Для когось це вже напевно дуже пізно, але я розумію, що самореалізуватися в будь-якій сфері, якщо ти цього дуже сильно хочеш – ніколи не пізно! Ти можеш в 50 років виглядити краще ніж у 20. Розвиватись і робити те, про що давно мріяла. Ось зараз я пішла на фортепіано займатись і щаслива з цього, бо якість життя залежить тільки від нас самих. 

Ніколи не пізно почати. Часто у людей бувають сумніви і страхи  «у мене вже точно не вийде», «вже всі все зробили» і так далі, але для мене ця фраза – вона визначальна! Бо я теж думала, що я вже умовна стара дєва, яка не знає до чого йти, але кожен вік прекрасний, і в будь-якому віці ти можеш дозволити собі прийняти кардинальне рішення і вирости.

Я коли бачу в інстаграм, що люди пишуть, що здійснилась їхня мрія і вони мають мою валізку, я роблю скріншоти на память. Для мене це неймовірна мотивація. Вдячні клієнти і задоволені подорожувальники – це те, що мене надихає. Я досі кожного разу питаю – як у нас так вийшло, що людина купує чемодан, а отримує емоції радості і щастя? Я зрозуміла, що ми продаємо не чемодани, а настрій для подорожі. І це саме те, що я хотіла.

 

В рамках проекту «Ніколи не пізно»