Маю право сказати "Ні"

Багато років тому товаришка попросила допомогти з перекладом з англійської її знайомому.
Тобто поставила перед фактом: «слухай, ти ж англійську знаєш, переклади тут тексту трохи, дуже треба!»
Коли я побачила об’єм то стало зрозуміло, що я цього не подужаю.
«Я цього не зроблю.... Я могла б це зробити, просто не маю часу… Але я тоді не поїду на море, а ще я і не хочу цього робити...В мене канікули...» - озвучити свої думки тоді я могла виключно сама собі...
От так сиділа я і дивилася на цю папку професійного не зрозумілого мені технічного тексту і жаліла себе… Дуже жаліла. На щастя в кав’ярні було людно і підійшов знайомий, достатньо далекий, щоб почути мою історію просто та відверто. «Набери і скажи що ти не зможеш», - таким був його вердикт. Навіть примусив набрати при ньому в автоматі коло колишнього кінотеатру «Україна».
- Я хочу віддати папку, я не можу це перекласти...
- Та як? А хто ж це зробить? Ми та тебе розраховували!
- Мені прикро, я не зможу...
-------
До чого зводиться наше бажання усім завжди сказати «так»? Часто до задоволення власного его. «Мене похвалили», «сказали, що супер», «що тільки я міг це зробити»…
До бажання отримати: «зарах», «похвальний лист». До узалежності від зовнішнього оцінювання.
«Що люди скажуть?», - як часто я чую це в роботі, а побуті...
Не вміння сказати «ні» при потребі - це хаос, це перебирання на себе чужих справ та обовязків, це чуже життя... Це не прогрес, це регрес у будь-якій справі. Навіть, якщо це під овації оточуючих: «Безвідмовний!/Безвідмовна!»
Тимчасові овацій, однозначно.
…А ще це все призводить до втрати сну, себе та відволікання від головного, важливого. До порушення самопочуття і проблем зі здоров'ям. До обмеженого часу на спілкування з тими, кому найчастіше говоримо «ні»: - зі своїми рідними, друзями та найдорожчими. Які насправді мали мати наше «так» авансом на все і назавжди!
#Маюправосказатині забобонам, страхам, упередженням.
#Маюправосказатитак впевненості, послідовності та відповідальності.
Бо «ні», - це насправді дуже часто переконливе «так».