Українські дівчата-лідерки виступили на спеціальній сесії 
Першого українського жіночого конгресу

Дівчата поділилися своїми історіями успіху, розповіли про своє бачення майбутнього та роль жінок у ньому. Конгрес відбувся 22 та 23 листопада в Києві. Виступ був організований в рамках проекту «Я зможу!», який реалізує Фонд Олени Пінчук за сприяння Фундації Кока-Кола.

У спеціальній сесії взяли участь Нгуєн Фан Бао Лінь – дебатерка, редакторка міжнародних новин NewWest Media; Руслана Шадріна – генетик, співзасновниця компанії Myhelix; Івона Костина – заступник голови Громадського об’єднання «Побратими», яке працює у сфері психосоціальної підтримки ветеранів; Галина Падалко – телеведуча суспільно-політичного ток-шоу «Протилежний Погляд LIVE», місто Луцьк.

Нгуєн Фан Бао Лінь: «Я шукала відповіді на свої власні питання, але я зрозуміла, що одна я їх знайти не можу. Я можу знайти їх тільки з тими людьми, які вірять і бачать  майбутнє так само, як і я. Для мене однією з найважливіших тез, які довели, що в України є майбутнє, стали ці люди, які приходили до мене в клуб. Це були люди, які не знали як ставити питання, як ламати рамки, але вони виходили із зони комфорту і обирали складніший шлях. Це історія нашої нації, це те, що ми робили багато років. Сьогодні я на порозі нової ери, коли кожний українець – це сам собі творець майбутнього».

Руслана Шадріна: «Закінчивши університет, ми одразу приступили з подругами до створення своєї компанії. Наша компанія складається з жінок-фаундерів. Отакий випадок розкажу. Поїхали ми на технологічну конференцію до США. Що нас здивувало, гадаю, кожна жінка це зрозуміє. Коли ми підійшли до жіночого туалету, то геть не побачили черги. Натомість до чоловічої вбиральні стояв натовп. А взагалі ця конференція дала нам гарний досвід, що жінок-фаундерів в світі дуже поважають і заохочують до створення компаній. Коли  ми почали шукати дівчат до себе в компанію, то стикнулися с певними проблемами: дуже важко знайти активних та ініціативних жінок. Ми замислилися, чому жінки менш амбітні, ніж чоловіки. В нашій країні існує певна проблема – в нас відсутнє жіноче ком`юніті. Якщо більшість жінок буде об`єднуватися й дозволяти собі реалізовувати свої амбіції, я впевнена, що інновацій в майбутньому стане більше».

Галина Падалко: «Нещодавно я розплакалась в прямому ефірі, присвяченому проблемам людей з інвалідністю. І новина про сам цей факт набрала в 15 разів більше переглядів, ніж будь-який інший суспільно важливий контент, що продукує наша програма. Ця красномовна ситуація є віддзеркаленням наших споживачів медіапослуг, які хочуть "трешу і угару", "хлєба і зрєліщ", тому, слідуючи цій риториці, багато видань не ставить далекоглядних глобальних цілей, задовольняючись публікаціями, які приносять миттєві шалені рейтинги.

Чому я все ще залишаюся в Луцьку попри те, що я змогла би знайти гарну роботу  в Києві? Я вважаю це якоюсь суспільною відповідальністю і довгостроковою інвестицією – працювати на підвищення свідомості людей, з якими я працюю, які дивляться наше ток-шоу, шляхом створення альтернативного, якісного, несовкового контенту. Я вірю, що кожен, залишаючись експертом на своєму місці і в тому місці, де він є, зможе зробити так, щоби наша країна ставала кращою».

Івона Костина: «Одного разу в нас зламалася машина в Дебальцевому і ми шість днів просиділи під снігом. Ми сиділи в бліндажах, про які я колись читала в Алексієвич, і захоплювалася тими жінками, які сиділи в бліндажах 70 років тому. І це був перший раз, коли я поговорила з військовими віч-на-віч, не «волонтер-військовий», а «людина-людина». І ми знову говорили про дім, про мандри, про те, в що ми віримо, і це знову було так само по-справжньому. Але тут я зрозуміла одну круту закономірність, яку не розгледіла на Майдані: із закритих спільнот і комун дуже важко повертатися. Взагалі дуже важко вийти з цієї закритої спільноти і повернутися в цей величезний відкритий світ. Тоді я написала найбільш наївну концепцію в своєму житті, але я дуже її бережу, тому що вона стала прототипом того, що маємо втілити найближчим часом. Ми допомагаємо повертатися».

Проект «Я зможу!» (ican.org.ua) створений для того, щоб жінки, які стали відомими завдяки своїй успішній роботі в політиці, бізнесі, моді, соціальних та благодійних проектах, могли ділитися досвідом та знаннями з молоддю, підтримувати молодих жінок, які знаходяться на початку свого шляху, допомагати їм досягти успіху у кар’єрі. 

Український Жіночий Конгрес організований міжфракційним депутатським об’єднанням «Рівні можливості» організований, для того щоб створити постійно діючу публічну платформу, яка сформує порядок денний з ґендерної політики для Верховної Ради України, Уряду, приватного і громадського секторів та медіа-спільноти.