Кондоліза Райс: Робіть те, що складно для вас

«Я сподіваюся, ви вивчаєте щось, що дійсно любите, – сказала Кондоліза Райс у перші хвилини свого спілкування з молоддю, – бо якщо ви знайдете те, що вас дійсно цікавить, те, що ви полюбите, ваше життя стане кращим. Я хотіла бути піаністкою. Після того, як я зрозуміла, що не буду найкращою, я пішла на курс з міжнародної політики. І з цього все почалося.

По-друге, я закликаю вас робити те, що вам складно. Якщо ви маєте здібності в математиці, йдіть на курси з письменницької майстерності або читання. Якщо ви зможете робити те, що складно для вас, і зможете робити це добре, це подарує вам упевненість, підвищить вашу самооцінку. 

По-третє, я хочу порадити вам з оптимізмом дивитися в майбутнє. Незважаючи на весь негатив у пресі, пам'ятайте: демократії залежать від громадян, які важко працюють кожного дня для того, щоб працювали демократичні інституції. Сподіваюся, багато хто з вас стане державними службовцями, адже немає нічого кращого за службу своїй державі, своїй країні».

Коли ми запитали Кондолізу Райс про те, що необхідно робити жінкам і чоловікам, щоб домогтися більшої кількості жінок на керівних позиціях, вона відповіла дуже просто: «Жінки повинні зробити крок вперед, і ще один, і чимдуж майнути. І це не так просто! Недостатня кількість жінок на керівних позиціях – це проблема не лише України. Жінки – це 50% населення, тоді як у політиці й на ключових позиціях цей відсоток не перевищує 20. Але ці цифри не збільшаться, якщо жінки не будуть готові встати й зробити крок вперед. І я б сказала чоловіками і хлопчикам – підтримуйте ваших дівчаток і жінок! Сьогодні у вас є мами, можливо, одного дня у вас будуть доньки, дайте їм майбутнє, адже їхнє майбутнє залежить і від них самих, і від вашої підтримки».

Кондоліза Райс говорила про те, що немає сенсу чекати, поки всі проблеми вирішаться – починати будувати сильну, демократичну Україну треба сьогодні. Вона говорила про те, що можливості, які мають молоді люди сьогодні, набагато більші за ті, що були в неї у їхньому віці: «І я б хотіла вірити в те, що ми створили основи для цього. Що наша робота пройшла не дарма. Наприклад, у кожного з вас є можливість вчитися. Спробуйте отримати освіту в іншій країні. Вчитися в чужій країні – це виклик. Вивчайте іноземні мови. Допомагайте тим, хто має менше за вас. Допомагайте тим, хто бідніший, хто обділений увагою й турботою. Допомагаючи їм, ви зрозумієте, що допомагаєте собі».

Її мова, її постава, її поради робили з неї ідеальну рольову модель. І, звичайно, ми не втрималися і запитали, на кого вона рівнялася в різні моменти свого життя: «Моїми рольовими моделями були люди мистецтва. Коли я пішла на курс з міжнародної політики, моїм викладачем був Джозеф Корбел, колишній чеський дипломат і батько Мадлен Олбрайт. Джозеф відкрив мені світ політики, і тоді я зрозуміла: це те, що я хочу робити. Він став моєю рольовою моделлю. У цьому є дуже важливий урок: якби я чекала на чорну жінку, щоб зробити її своєю рольовою моделлю, я б чекала дуже і дуже довго. Але я стала нею. Іноді зробити що-небудь вперше можна швидше, ніж дочекатися прикладу. Вам треба знайти людей, які будуть підтримувати вас, які побачать у вас те, що ви самі не можете побачити в собі. Знайдіть тих, ким ви будете захоплюватися, своїми діями переконайте їх, що вони повинні стати вашою підтримкою».