Маю право сказати "Ні"

Завжди є право вибору, навіть на межі життя та смерті. Моя історія #маюправосказатині буде дуже коротка, як останній подих чи мить щастя. В ній є, як перше, так і друге.
Я все життя обожнювала подорожувати , взагалі, була впевненна в тому, що гроші заробляти варто саме для того, щоб побачити світ. Але в один день два роки тому це змінилося: зранку коханий чоловік Anatoliy Amelin мене провів в аеропорт, поцілував на прощання, а вже ввечері я змушена була повертатися назад в Київ й цілувати вже його знедвижене комою обличчя й тіло. Це страшний момент реальності й одночасно бажання, щоб все це виявилося нереальністю.
Саме з цього моменту я отримала зовсім іншого роду право на вибір - вибір який впливав не на моє життя, а на життя людини, яка в силу страшної хвороби цих рішень приймати не може. Потім були численні лікарі - дбайливі й не дуже, корисливі й такі, що намагалися просто допомогти, фахові й не у всьому. Йшли години хвороби, які одночасно як лікували , так й наближали до смерті. В якийсь момент прозвучало ультимативне: або ризикуємо, робимо процедури з великою ймовірністю ще одного крововиливу, але шансом врятувати, або чекаємо поки зараження мозку буде його вбивати.
Перші думки - пустота та безвихідь. Проте, критично в такі моменти пам'ятати, що головне, це те, що важливо саме тобі й що має бути твоїм результатом. Мені важливо було гарантовано зберегти життя своєму чоловіку. І тому моя відповідь лікарям була "НІ!"
Як з'ясувалося пізніше - це була єдина вірна відповідь. Вона змусила мене виходити не з тих варіантів, що дає хтось, а з тих всіх варіантів, які в принципі потенційно існують. Їх виявилося набагато більше й вони були в рази оптимістичніше.
Це неймовірний тягар - приймати рішення про життя іншої людини, але й велике щастя - його врятувати вірою в те, чого насправді хочеш!
PS: по життю існує мільйон ситуацій, коли НІ важка або не приємна відповідь, іноді здається , що від неї ви тільки втрачаєте... гроші, друзів, чоловіків/жінок, час, визнання, можливості. Проте, з часом абсолютно очевидно, що навіть за всіх цих втрат , ви зберігаєте найважливіше - себе справжніх та вільних.