Чому Америка так довго чекала фільму "Диво-жінка"

Диво-жінка -  найвідоміша жінка-супергерой усіх часів і народів - нарешті знайшла втілення у повноцінному повнометражному фільмі. Стрічка з бюджетом $149 мільйонів вже отримала схвальні відгуки кінокритиків і готується до рекордів касових зборів. Головну роль виконала їзраїльська акторка та модель Гал Гадот, а режисеркою виступила Петті Дженкінс

Америці знадобилося багато часу для того, аби відкрити шлях жінкам-супергероям.

Менше, ніж через десять років після того, як жінки в США отримали право голосу у 1920 році, доктор Вільям Марстон, який створив комікс про Диво-жінку у 1941 році, писав про зростаючий рух чоловіків, які хотіли, аби місце жінки у суспільстві лишалося таким же підпорядкованим, як і раніше. Так само ці рухи зростали у 1970-х роках, а потім - на початку 21 століття: кожного разу, коли відбувався значний прогрес у боротьбі за права жінок.

Цей страх - страх появи впливових жінок - був одним із головних чинників, який раніше заважав виходу на екрани стрічки на кшталт "Диво-жінки".

Окрім страху, від створення фільму про жінку-супергероя Голлівуд також стримував провал стрічки “Супердівчина” (1984), яка зібрала у прокаті удвічі менше свого бюджету. Але це було більше 30 років тому. Чому ж Голлівуд чекав так довго, аби зробити ще одну спробу?

Слід визнати, що до 2000-х років, коли з'явилася франшиза про Людей Ікс, жоден супергерой, окрім Супермена чи Бетмена, не був удостоєний окремого блокбастеру. Бум супергероїв з коміксів, який трапився на початку 21-о століття, не спонукав поспішати знімати блокбастери із жінками у головних ролях. До того ж, стрічки “Жінка-кішка” (2004) та “Електра” (2005) також провалилися у прокаті, з чого керівники студій зробили висновок, що супергероїня - це неприбутково.

Але Еллен Ріплі з "Чужого", Сара Коннор з “Термінатора”, Катніс Евердін з “Голодних ігор” та безліч інших героїнь усе ж виявилися як популярними, так і прибутковими.

Саме ці персонажі, а не жінки-супергерої у традиційному розумінні цього терміну, врешті запевнили великі кіностудії у необхідності спроби зняти блокбастер про Диво-жінку.

Та й врешті голлівудські керівники зрозуміли, що експерименти - саме те, що, в першу чергу, робить стрічки про супергероїв успішними. Майкл Аслан, виконавчий продюсер кожного фільму про Бетмена, починаючи з 1980 року, неодноразово висловлював стурбованість тим, що керівники, можливо, зробили неправильний висновок з успіху цієї франшизи, вирішивши, що усе  кіно про супергероїв “має бути темним, похмурим і сповненим насильства".

Після декількох років, спостерігаючи за одним і тим же супергероєм від одного фільму до іншого,  фанати почали скаржитися на відсутність різноманітності. Деякі кінематографісти прислухалися до цього невдоволення. Деякі з них навіть зайшли так далеко, аби зробити головними героями блокбастеру єнота та дерево з коміксів, про які більшість людей ніколи не чула, - і так з`явилися успішні “Вартові Галактики”.

Тепер, нарешті, Голлівуд знайшов у собі мужність, аби зробити Диво-жінку головною героїнею.

Як фільм “Диво-жінка” вплине на майбутній розвиток супергеройського кінематографу, залежить від того, яких уроків керівники студій навчаться цього разу. Чи будуть вони робити поширену помилку копіювання конкретних елементів, які бачать на екрані, або нададуть перевагу інноваціям, розвитку характерів, а також важливості оповідати гарну історію?

Голлівуд тепер має можливість удосконалитись, зробивши фільми про Диво-жінку не тільки прибутковими, але й приємними для перегляду.